Болгарські грамоти Валахії та Молдавії
Болгарські грамоти Валахії та Молдавії (також валахо-болгарські та валахо-молдавські грамоти) — історичні писемні пам'ятки середньовічної історії Валахії та Молдавії. Культурний і соціальний артефакт середньоболгарської мови, що належить до середньовічної історії земель сучасних Румунії та Молдови. Створені переважно волоськими та молдавськими воєводами (господарями) XIV—XVII століть[1][2][3].
До часів правління Матея Басараба літературний стандарт та узуси в румунських князівствах були середньоболгарськими. Болгарські грамоти румунських князівств є одними з найважливіших джерел для дослідження історії болгарської мови в період правління останніх болгарських царів, від падіння Другого Болгарського царства до початку епохи Відродження. Вони також є цінними історичними джерелами для вивчення болгарських діалектів у Румунії[1].
Болгарські грамоти Валахії та Молдавії були об'єктом дослідження науковців вже у XIX столітті. Їх досліджував український історик Юрій Венелін, болгарський лінгвіст Любомир Милетич. Більшість артефактів зберігаються в архівах Румунської академії наук, Національній бібліотеці Румунії та інших румунських установах.
За формою це короткі офіційні документи на різноманітну тематику: про пожертви, адміністративні, політичні, підтверджувальні, судові питання, купівлю-продаж власності тощо. Вони були написані розмовною болгарською мовою, яка суттєво відрізняється від середньовічної церковної болгарської мови, яка використовувалася в богослужбовій літературі.
На 2010 рік виявлено 312 грамот[4]. Найдавніший збережений документ датується часами правління господаря Волощини Владислава I Влайку (1364—1377), проте точніше датувати його не можна. Найдавніша точно датована грамота належить до 1379 року. Останні екземпляри були створені у XVII столітті і належать до часів правління Константіна Бринковяну.
- ↑ а б Л. Милетич и Д. Агура, Дако-ромънитѣ и тѣхната славянска писменость – 1. www.promacedonia.org. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ L. Miletich - Dako-rumynite.. - 6a. macedonia.kroraina.com. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Пламен Павлов - За северната граница на Второто българско царство през XIII-XIV в. liternet.bg. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Българин ли е бил Дракула? - Труд. trud.bg (болг.). Процитовано 18 лютого 2023.
- Юрий Венелин, Влахо-болгарския и дако-славянския грамоты. Спб., 1840
- Д-ръ Л. Милетичъ и Д. Д. Агура, Дако-ромънитѣ и тѣхната славянска писменость, Бѣлѣжки отъ едно научно пѫтуванье въ Ромъния, СбНУНК, кн. IX, Държавна печатница, Издава Министерството на народното просвещение, София, 1893
- Л. Милетичъ, Дако-ромънитѣ и тѣхната славянска писменость, Нови влахо-български грамоти отъ Брашовъ, Частъ II, Сборникъ за народни умотворения, Наука и книжнина, книга XIII, София, 1896
- С. Б. Бернштейн, Разыскания в области болгарской исторической диалектологии. Τ. 1. Язык валашских грамот XIV—XV веков. М.-Л., 1948
